Бібліотека

„Сьогодні у всіх Церквах і у всіх спільнотах навіть серед найбільших політиків світу спільнота з Тезе відома з довіри завжди повної надії, котрою обдаровує молодих. Власне тому, що поділяю цю довіру і цю надію, я є тут цього року”

Йоан Павло ІІ

Засновник і початки

Коли брата Роже запитують, що його змусило до заснування спільноти він завжди розказує про свою бабусю, котра під час першої світової війни в своєму домі переховувала втікачів, старших, дітей, жінок. Від тієї пори жила прагненням, щоб нікого не зустрічало те що її зустріло. Вона говорила: „поділені християни вбивають один одного, нехай би об’єдналися. Сама бабуся походила з роду Євангелистів, але почала ходити до католицької Церкви щоб в самій собі доконати поєднанням .чинила це так, щоб це не виглядало на те що вона відказується від своїх. Допомога потребуючим і поєднання з католицькою вірою – Саме це перейняв молодий Роже.

У 1940 р. маючи 25 років Роже вдається у Францію, там де розгорілася війна. Він уже давно носить у собі замір щоб заснувати монастичну спільноту в котрій щоденно можна було, б конкретизувати поєднання. Шукаючи місця щоб замешкати Роже прибуває до села Тезе, і купує там дім. Живучи самітньо там він молиться три рази на день, (як це буде робити майбутня спільнота) переховуючи жидів та інших політичних втікачів, після обшуку в домі змушений в 1942 році втікати до Швейцарії.

Taize – спільнота.

Після закінчення війни Роже в товаристві перших співбратів повертається до Тезе. В 1947 р. складають монаші обіти до життя в целібаті, в спільноті, і в великій простоті. Олів′є Клемау про заснування спільноти говорить так: „Усе почалося тоді коли друга світова війна залишила проблему суті речей. В обличчі загрози, в обличчі смерті не можна себе обманювати, і утримувати поділи якщо хочемо бути християнами. Повстання Тезе близьке є екуменізму обозів, екуменізму переживаного як взаємна служба…”

В 1952-53 рр. Постає регула спільноти. Її основа випливає з Євангелії. Поєднання християн є серцем покликання Тезе. Передусім мова йде про те, щоб християни були зачином поєднання між людьми, довіри між народами, і миру на землі.

Брати заробляють на життя тільки своєю працею, не приймають подарунків, дарів, навіть особистих спадщин. Почавши від 50-х років брати вдаються там де люди живуть в опущенні, щоб там стати свідками миру і жити коло тих котрі терплять. Брат Роже пише до Олів′є Клємауа: „Кілька моїх братів живе серед найбідніших на південних континентах. Оказується, що ділення щоденних умов життя у великій убогості є терміновим подихом Євангелії”. Малі спільноти братів знаходяться в найбідніших частинах Азії, Африки, Південної Америки.

Молоді в Taize.

З різних частин світу до тезе приїжають цілі сім’ї з дітьми, дорослі люди, але передусім велика кількість молодих людей. (влітку проходить через Тезе від 3 до 5 тисяч на тиждень). Центральною темою зустрічей є внутрішнє життя і міжлюдська солідарність. Молодих людей притягує. Те, що у джерел віри шукають сенсу свого життя і нового закону. „До Тезе приїжають як до джерела, паломник затримується, заспокоює прагнення, і рушає в дальшу дорогу” Йоан Павло ІІ.

Під час тижня молитв, і спільних розмов з ровесниками молоді приготовлюються до підняття відповідальності там де живуть на щодень. Папа сказав : „Знаєте що брати не хочуть вас затримати. Хочуть в молитві і тиші дозволити вам пити живу воду обіцяну через Христа, пізнати Його радість, відкрити Його присутність, відповісти на Його поклик, щоб могти потім вирушити і свідчити про Його любов служачи братам у ваших парафіях , в ваших школах на університетах, і у всіх місцях праці”. Так папа говорить про зустрічі молодих і дійсно три рази на день відбувається молитва. Але характеристичним є співи – „молитва канонами” котра складається з одного речення і багаторазово повторюється на різних мовах. Це речення виражає якийсь істотний зміст, котрий швидко засвоюється розумом, і поступово охоплює цілу людину. Вечірня молитва в кожну суботу є якби великоднім чуванням, святом світла. А в кожний вечір в п’ятницю кладуть ікону Хреста на землю посередині Церкви, і кожний має можливість прийти і покласти чоло на дереві Хреста.

В своїй книзі Олів’є Клємау так про це говорит: „В Тезе можна спільно співати, співається короткі і повні змісту речення, неструдженно повторюється. Слова зі Сходу і Заходу, з Півдня і Півночі котрі можна рецитувати в багатьох мовах. Хрест в п’ятницю Воскресіння з суботи на неділю і брат Роже тримаючий дітей за руки, щоб навчити їх жестів прослави. Поміж молебнями брати вияснюють Євангелію тим котрі цього прагнуть, вони також тільки трошки дальше дійшли на цій дорозі. І ця невірогідна тиша, проникаюча тисячі осіб”.

Щоб підтримувати молоді покоління спільнота з Тезе інспірує – „паломництво довіри на землі ”. це паломництво не організує молодих в якийсь рух, але побуджає їх щоб несли мир, поєднання і довіру до своїх міст, університетів, місць праці, парафій. Одним з етапів Паломництва довіри на землі є п’ятиднева Європейська зустріч. Громадить вона під кінець кожного року багато десятків тисяч молодих людей. Така зустріч в Парижі в кінці 1994 р. згромадила більше сто тисяч осіб з усіх європейських країн. Кожного року з оказії таких зустрічей брат Роже публікує лист перекладжуваний потім на більше 50 мов. Читаний і розважаний молодими протягом року у себе вдома, або під час зустрічей в Тезе.

Варто зазначити що Тезе є спільнотою поєднання не тільки згромаджуючи молодь, але зустрічаючись з людьми Церкви. Спільнота гостила Папу Йоана Павла ІІ, 3 архієпископів з Кантербері, православних метрополитів, 14 шведських лютеранський єпископів, і багато духовних з цілого світу. Сам брат Роже був гостем пап: Піуса ХІІ, Йоана ХХІІІ, Павла VI, та Йоана Павла ІІ. Також був спостерігачем собору, був гостем патріархи Атенагора , єпископа з Кантербері, зустрічався з представниками Світової Ради Церков.

Одного разу брат Роже сказав: „Коли Церква слухає, лічить, несе поєднання, стається тим, що найясніше в ньому самому: стає ясним відблиском любові”. Сьогодні на цілому світі назва Тезе означає мир, поєднання, комунію і очікування весни Церкви.

Підготував о. Віктор Білоус